Свiти завжди! У тисячi софiтiв!

Та скільки ж літ оце назад,
чарівну віднайшла планету?!
На ній цвіте пахнючий сад.
Та було це моїм секретом.
То ж познайомтеся: ,,Душа".

Від неї тепло та затишно,
Ще й народилась вона влітку
Привітлива, й квітує пишно.
Це не планета, наче квітка
Та й не помітить її грішно!

А щоб Душа була мов воїн,-
жага, турботливість потрібні!
Заквітнуть мальви та левкої,
І стане близька вам, і рідна!
Так, ніби вас на світі двоє!

Для чого ланцюги їй ті,окови?
Ні,ліпше - воля,ласка,ніжність.
Там зашумлять гаї й діброви...
А дивовижна яка ж свіжість!
Душа моя щодня в обновах.

Ой, зайчик сонячний стрибає!
Весельчака вдалось піймати!
Ач, він вже із листя визирає!
Не посмішка, а золоті дукати!
То ж як Душа не заспіває?!

Немає кращої - у цілім світі!
Шукати доста та й даремно!
Як зранку сонечком засвітить,
стає потроху в серці щемно...
Світи завжди!У тисячі софітів!

С.К.


Рецензии
Катя!
Чудовий, гарний вірш!
З теплом, Геннадій.

Геннадий Сивак   03.08.2018 11:41     Заявить о нарушении
Дякую, Генночко.
З щирістю і гарними побажаннями Катя.

Соловей Катерина   03.08.2018 18:37   Заявить о нарушении
На это произведение написано 26 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.